Усе про чудовий трикутник (історичні відомості)
Найбільший
давньогрецький історик Геродот (V століття до нашої ери) залишив опис того, як
єгиптяни після кожного розливу Нила заново розмічали родючі ділянки його
берегів, з яких пішла вода. По Геродоту, із цього й почалася геометрія - "землемерие" (від грецького "гео" - "земля" і
"метріо" - вимірюю ).
Прадавні землеміри
виконували геометричні побудови, вимірювали довжини й площі; астрологи розраховували
розташування небесних світил - усе це вимагало досить великих пізнань про
властивості плоских і просторових фігур, і в першу чергу, про трикутник.
Трикутник по праву
вважається найпростішої з фігур: будь-яка плоска, тобто, що простягнеться у
двох вимірах, фігура повинна містити хоча б три
точки, що не лежать на одній прямій. Якщо з'єднати ці точки попарно
прямолінійними відрізками, то побудована фігура й буде трикутником. Так само
називають і укладену усередині контуру,
що утворювався, частину площини. Таким чином, будь-який площинний багатокутник
може бути розбитий на трикутники.
Зображення
трикутників і завдання на трикутники зустрічаються в папірусах та інших документах.
У прадавній Греції
вчення про трикутники розбудовувалося в іонійській школі Піфагора й інших. Уже Фалес довів, що трикутник
визначається однієї стороною й двома прилеглими до неї кутами.
Вчення про
трикутники було потім повністю викладене в першій книзі "Начал"
Евкліда. Серед "визначень", якими починається ця книга, є й наступні:
"із тристоронніх фігур рівносторонній трикутник є фігура, що має три рівні
сторони. Рівнобедрений трикутник - трикутник, що має тільки дві рівні сторони,
різносторонній - трикутник, що має три нерівні сторони".
Поняття про
трикутник історично розбудовувалося, очевидно, так: спочатку розглядалися лише
правильні, потім рівнобедрені й, нарешті, різносторонні трикутники.
Рівнобедрений
трикутник має кілька геометричних властивостей, які привабили до себе увагу ще
в стародавності. У завданнях на трикутники, що викладені в папірусі Ахмеда, на
перший план виступають рівнобедрений і прямокутний трикутники. На практиці
часто застосовувалася властивість медіани рівнобедреного трикутника, що є
одночасно й висотою, й бісектрисою. Термін "медіана" походить від
латинського слова medіana - "середня" (лінія). Те, що кути при основі
рівнобедреного трикутника рівні, було відоме ще прадавнім вавилонянам 4000
років тому.
У четвертій книзі
"Начал" Евклід вирішує завдання: "Вписати коло в даний
трикутник". З розв'язку випливає, що три бісектриси внутрішніх кутів
трикутника перетинаються в одній точці - центрі вписаного кола. З розв'язку
іншого завдання Евкліда випливає, що перпендикуляри, побудовані до сторін
трикутника в їхніх серединах, теж перетинаються в одній точці - центрі описаного
кола.
Одного разу
єгиптяни задали завдання Фалесу:
"Як знайти висоту піраміди?" Фалес знайшов для цього завдання
простий й гарний розв'язок. Він застромив довгу палку вертикально в землю й
сказав: "Коли тінь від цієї палки буде тієї ж довжини, що й сама палка,
тінь від піраміди буде мати таку ж довжину, що й висота піраміди". Щоб
зміркувати це, Фалес використовував геометричну фігуру – трикутник.
За кілька тисячоріч
геометри настільки докладно вивчили трикутник, що іноді говорять про
"геометрію трикутника" як про самостійний розділ елементарної
геометрії.